Кременчуцький ліцей №4 "Кремінь"
Твій погляд
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів записів

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 20.09.2019, 10:53

РОЗДУМИ НАШИХ УЧНІВ

Хто, як не ми?..

Мабуть кожний із нас замислювався над словами хто я? Що я повинен зробити, для чого я народився та живу? Відповідь мабуть у нашому ставленні до себе та оточуючих. Насамперед ми повинні зізнатися в тому, що не треба ліпитися, а потрібно йти вперед до наміченої цілі. Багато людей не досягають своєї мети, якщо перед ними виникають якісь труднощі, вважають що нічого більше робити не треба і на тому ставлять крапку. Але не потрібно спинятись на досягнутому. Я можу привести приклад такої людини. Мій товариш Сергій займався спортом багато років, але був змушений залишити улюблену справу із-за травми. Він дуже засмутився, закрився в собі, не хотів нікого бачити з оточуючих, особливо своїх найліпших друзів. Але згодом зрозумів що це не вихід, що він робить тільки гірше собі. Хлопець вирішив, що крім спорту, можна себе проявити в чомусь іншому, наприклад, в правознавстві, яке йому дуже подобалось. Сергій навіть і не очікував такого повороту подій. Він виборов найкращі місця на міських та обласних олімпіадах. Мріє вступити до юридичної академії в Харкові та стати гарним юристом. Отже, не став крапку на досягнутому, йди до самого кінця. Хто, як не ти будує свой життя. Будь сильним духом, наполегливим і тоді твої мрії обов’язково здійсняться.

                                                                                                                          Юременко Вікторія, 10-Б клас  

Хто, як не я? Хто, як не ми?

З кожним роком мене все більше турбує питання - Хто, як не Я? Це може стосуватися будь-якої ситуації. Чи то в моїй родині, чи то в моїй країні, чи то просто спілкуючись з людьми. Хто, як не я буде допомагати моїм батькам або доглядати за ними у похилому віці; хто як не я буде боротися за покращення життя в нашій країні; хто як не я підтримуватиме інших людей в добрих справах? Звичайно є люди, які зможуть це зробити, але чи варто сподіватися тільки на них? Я вважаю, що кожний може покластися тільки на себе, адже зараз дуже жорстокі часи, бо кожна людина піклується тільки про себе, і наврядчи інші захочуть думати про чужі проблеми, хоч вони і можуть стосуватися кожного. Лише спільна мета може об'єднати увесь народ. Кожного дня виникають такі ситуації, які можуть вирішитися лише за участю всього людства. І коли всі люди об'єднуються задля вирішення цих проблем виникає питання, яке турбує вже не тільки окрему людину, а усіх – Хто як не Ми? Звичайно, об'єднавшись, ми зможемо вирішити будь-яку проблему. Кожна людина повинна зрозуміти, що крім неї самої ніхто не зарадить сьогоднішньому становищу в світі, і можливо вона почне більш активно брати участь у покращенні умов свого життя. Отже, не потрібно чекати того, щоб тобі допомогли у чомусь, потрібно робити реальні справи, адже Хто як не Я?; Хто як не Ми?  

                                                                                                                  Семеняченко Тетяна, 10-А клас

Хто, як не я?

Зараз у світі постає багато питань з приводу війни між державами, які, на жаль, досить часто вирішують свої міжнародні конфлікти саме таким шляхом. Протягом існування людей на Землі завжди відбувалися якісь конфлікти або суперечки, котрі призводили до глобальних втрат. Суперечки за владу, за територію, за гроші руйнують світ. У різних точках планети постійно тривають масштабні війни, які призводять до винищення народу, руйнування цілих територій, погіршення стану екології та також дають початок багатьом проблемам людства. Постає питання: хто зупинить це жахіття, яке не коштує таких жертв? Я вважаю, щоб перемогти зло у нашому світі, потрібно притримуватись добра, яке веде нас до миру і злагоди, до чесності та справедливості. Вирішення невеличкої суперечки мирним шляхом – це лише маленький крок до подолання конфлікту, але послідовність таких кроків утворюють великий шлях до покращення нашого сьогодення. Ми створюємо суспільство, ми виховуємо його, тому кожен із нас повинен розуміти, яка відповідальність лежить на наших плечах, і як від нашого вибору залежить життя наших дітей та онуків. Дивно, але у світі існує не багато людей, спроможних боротися за мир, за щастя і за добро. Коли я знаходилась у міжнародному таборі «Артек», я дізналася багато цікавих історій, пов'язаних із минулим дитячого центру. Зокрема, я дізналася про маленьку дівчинку, яка мала свою думку і не боялася її висловити. Мова йдеться про 10-річну Саманту Сміт. Дівчину лякала ядерна війна, яка могла статися між США та Радянським Союзом, тому вона написала лист керівникові СРСР Андропову з питанням про його ставленням до миру на Землі. На це він їй відповів запрошенням до Радянського Союзу, щоб вона своїми очима впевнилась у помилковості своїх міркувань. Юна Саманта побувала в Артеці, познайомилась з радянськими дітьми і переконалась, що діти всього світу однаково мріють про панування миру та щастя на Землі. На жаль, згодом, життя Саманти трагічно обірвалась, але вона назавжди залишилася у пам'яті всіх, хто її знав, як приклад небайдужості до проблем людства. Ця історія вчить нас ніколи не мовчати, коли саме від нашої думки, нашого слова та нашого вчинку може залежите доля майбутнього. Врешті, хто, як не ми, зможе подолати зло та нещастя на Землі, від кого, як не від нас, залежить мир на нашій планеті!  

                                                                                                                       Романченко Аліна 10-В клас


Як я розумію патріотизм

 Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

                                                                           Д. Байрон

 

У перекладі з грецької слово "патріот" дослівно означає "земляк", "співвітчизник". Патріот - людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, живе і працює заради процвітання свого краю.

 Патріотизм починається з малого - з любові до місця, де ти народився, де живеш, з любові до своїх батьків, до своєї історії, до рідної мови, до справи, яку ти виконуєш. Кожна людина не залежно від віку, статі, посади повинна бути патріотом, і не має значення, чи ти президент країни, чи учень школи -твій патріотизм - у якості виконання тієї справи, якою ти займаєшся.

Народ України, переживши немало важких періодів в своїй історії, не втратив, мені здається, головного - віра в свої сили. Велика мудрість народу утілилася в його самоіронії,в умінні беззлобно посміятися над собою, сусідом, друзями. Іще - в умінні терпіти, в одвічному прагненні мирно вирішувати суперечки, конфлікти, не вплутуватися в безглузді війни, коли є важливіші справи: ростити хліб і дітей, будувати нову хатину і давати дітям, що підросли, освіту, зводити храми і співати хвалу Всевишньому за кожен дарований день життя...


«Я маю відповідальність»

  Я підліток, мені чотирнадцять років і я уже усвідомлюю, що таке відповідальність.  

Відповідальність — це поняття конституційне, громадянське, карне, але найголовніше — моральне. Як моральне поняття відповідальність близька до поняття совісті. А моральний закон... він не на папері, а всередині нас. Діапазон відповідальності людини дуже великий: від «за тих, кого приручив», до «нині ми відповідальні за країну, за народ, за усіх на світі». Відповідальна людина ніколи не зробить аморальних вчинків.

  Відповідальні батьки повинні навчати дітей з раннього дитинства. Тепер я розумію чому, коли я був маленький, батьки мені казали поскладати після себе іграшки. То були мої перші уроки відповідальності. З раннього дитинства мене привчали чистити зуби, мити руки перед вживанням їжі - це також були перші уроки відповідальності за своє здоров’я. Я пішов до школи і наступила відповідальність за гарне навчання, за доброзичливе відносини з однокласниками і товаришами, за уміння знаходити вихід з скрутних становищ.

  Мої батьки завжди тактовно втручалися в мої сварки з іншими дітьми і на конкретних прикладах учити мене досягати компромісів. Вони пропонували нам розв'язати проблему мирним шляхом. Це завжди був простий і зрозумілий для нас вихід. Дякуючи цьому, я зараз уже сам прагну уникати конфліктів. Я уже усвідомлюю, що в житті бувають перемоги, і поразки. Чотири роки тому у мене народилася молодша сестричка Катя, я дуже люблю і я також відповідальний за неї, бо я старший брат і вмію робити багато чого, що для неї недоступно, тому я завжди їй в усьому допомагаю, гуляю з нею, оберігаю.

  В творі Екзюпері «Маленький принц» є вислів, який я запам’ятав на усе життя - «Мы в ответе за тех, кого приручили». У нас в сім’ї дві домашніх тваринки – песик Чака і декоративний кролик Кузя і я за них відповідальний. Я їх годую, з собакою ходжу на прогулянки, разом з сестрою граюся. Взимку у нашому садку висить годівничка, у якій завжди удосталь їжі для синичок, горобців, а іноді і ворони прилітають.

  І ще я дуже відповідально ставлюсь до природи, до цього мене привчив дідусь. Ми з ним наглядаємо за садком, виїжджаючи відпочивати на природу, ми ніколи не залишаємо після себе сміття, а ще позбираємо те, що інші безвідповідальні «царі природи» понакидали.

  Здається усе дуже просто, відповідай за себе, за свої вчинки і все буде добро.   Але навкруги стільки прикладів безвідповідального відношення до оточуючих, навіть самих близьких людей. І що з цим потрібно робити?

  Треба починати з себе. Той, хто уміє відповідати за близьких, зуміє бути відповідальним і в масштабах держави. Відповідальна за щось людина відповідає насамперед перед своєю совістю. Немає вищого і найсправедливішого судді. Перед людиною з розвинутим почуттям відповідальності завжди стоїть питання: «Якщо не я, то хто?» І вирішує вона його відповідно до своєї совісті.

                                                                                                                                                                    Плахотний Іван 9-Б клас


 
Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz