Законодавство, що стосується неповнолітніх  

Конституція України:

Розділ II – Права, свободи та обов’язки людини і громадянина

Стаття 43.  (Кожен має право на працю)  

 -      Використання праці жінок і неповнолітніх на  небезпечних  для їхнього здоров'я роботах  забороняється.             

Стаття   51. (Про сім’ю)  

 -      Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.  

 -      Повнолітні  діти  зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.  

Стаття  52.  (Діти)

 -        Діти  рівні  у  своїх  правах   незалежно    від походження, 

          а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.  

-         Будь-яке  насильство  над  дитиною   та    її    експлуатація переслідуються за законом.  

 -        Утримання  та  виховання  дітей-сиріт  і  дітей,  позбавлених батьківського  піклування,                                                 покладається  на   державу.Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх

·          За шкоду, заподіяну неповнолітнім, відповідають його батьки.

·          Якщо неповнолітній заподіяв шкоду в той час, коли перебував під наглядом навчального закладу, то ця шкода відшкодовується навчальним закладом, якщо вони не доведуть, що шкода заподіяна не з їхньої вини.

·          Якщо у неповнолітнього є кошти, або майно, то шкода відшкодовується у повному обсязі ним самим.

Захист честі та гідності особи

·         Честь, гідність та ділова репутація захищається судом.

·         Особа в праві вимагати судових спростувань відомостей, що не вимагають дійсності, або викладені неправдиво,

         які ганблять її честь, гідність чи ділову репутацію.

·         За рішенням суду, такі відомості спростовуються у тому самому порядку, в якому були поширені.

·         Моральна шкода має бути не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Особливості праці неповнолітніх

·         Суб`єктом трудових відносин може бути особа з 16 років, виняток- 15 років і учні з 14 років

·         До 16 років на роботу не приймаються без згоди одного з батьків

·         Обов`язковий модогляд, а в подальшому, до досягнення 21 року - щорічний

·         При прийнятті на роботу обов`язкова довідка про стан здоров`я 

·         Для неповнолітніх не встановлюється випробування

·         Мають право на скорочений робочий день:

                      - від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень

                      - від 15 до 16 років та учні від 14 років які працюють під час канікул - 24 години на тиждень

                      - учні, які працюють в позаурочний час:

                                 до 16 років - до 12 год. на тиждень

                                 від 16 до 18 - до 18 год. на тиждень

·         Щорічна відпустка 31 календарний день у літній період

·         Встановлені граничні норми піднімання і перенесення речей

·         Заборонена праця на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами

Адміністративне правопорушення

Адміністративне правопорушення - протиправна винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядають судді районних (міських) судів. За Кодексом України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року неповнолітні можуть нести відповідальність за такі діяння:

·        - ухилення від медичного огляду;

·        - дрібне розкрадання державного або колективного майна; 

·        -  ухилення від відшкодування заподіяних збитків;

·        - порушення доріг, загальних переїздів, пошкодження телефонів, торгівля з рук, дрібне хуліганство, розпивання                спиртних напоїв у громадських місцях і поява у нетверезому стані; 

·         - азартні ігри, ворожіння у громадських місцях; зайняття проституцією; 

·         -   порушення громадського порядку;

·         - свідомо невірний виклик спецслужб; злісна непокора працівникам міліції та ін. 

У протоколі про адміністративне порушення, який є доказом його вчинення і підставою для притягнення неповнолітнього до адміністративної відповідальності повинні бути зазначені: дата і місце складання, дані про посаду того, хто складав, дані про неповнолітнього, прізвища та адреси свідків (ст.254, 256).

В окремих випадках протокол не складається, а платиться штраф:

·          -  при безквитковому проїзді, за перевезення зайвої ручної поклажі;

·         - при порушенні вимог щодо охорони видів рослин і тварин, занесених до Червової книги України, пожежної безпеки, правил користування засобами залізничного транспорту, правил безпеки руху на морському та річковому транспорті та ін. (ст.258). 

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються у 15-денний строк з дня отримання судом чи службовою особою протоколу про адміністративне правопорушення.

Адміністративну відповідальність за правопорушення дітей несуть батьки у випадках, якщо неповнолітній не досягнув віку, з якого наступає адміністративна чи кримінальна відповідальність (14 або 16 років). За ухилення батьків від виконання покладених законом батьківських обов’язків передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст.184.

Адміністративне затримання здійснюється, коли:

а) неповнолітній продовжує вчиняти адміністративне правопорушення;
б) якщо необхідно встановити особу неповнолітнього при відсутності відповідних документів;
в) для складання протоколу про адміністративне правопорушення, коли зробити це на місці вчиненняанемаємможливості; 
г)необхідно забезпечити своєчасний розгляд справи і виконання постанови про стягнення за правопорушення (ст.260).

Про затримання неповнолітнього повідомляють батькам. Адміністративне затримання може тривати не більше 3 год. Якщо в стані сп’яніння – 3 години з часу витверезіння.

Адміністративні стягнення розподіляються за видами:

·         - попередження, штраф (штраф має бути сплачений неповнолітнім не пізніше 15 днів з дня отримання постанови про його накладання);

·         - вилучення або конфіскація предмета, який став об’єктом правопорушення;

·         - виправні роботи. 

Захист прав неповнолітніх, які вчинили злочин, також має особливий характер. У ст.40 Конвенції ООН про права дитини зазначається, що держави-сторони визнають право кожної дитини, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або вважається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвитку в дитини почуття гідності та значущості, змінює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому беруться до уваги вік дитини і сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.

Згідно зі ст. 62 Конституції України: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду”.